Мета. Поглибити обізнаність учнів щодо вирішення конфліктних ситуацій, які трапляються у повсякденному житті, показати на конкретних прикладах як на них реагувати, як негативні типи поведінки перетворювати на позитивні і які дії не призводять до застосування насильства. Форма та методи: рольова гра, обговорення. 

Матеріали: для вправи потрібно достатньо місця, щоб проводити репетиції, а потім виступати перед глядачами.

Орієнтовний час: 45 хвилин

Гра 1. Маленькі п’єси. 

Учитель ділить клас на групи по 5 - 6 учнів у кожній і дає їм 10 хвилин, щоб згадати та домовиться між собою про ситуацію, яку вони бачили, чули від когось або до якої були залучені самі, де відбувалося будь-яке насильство. Це мають бути історії, які групи розіграють протягом 1-2 хвилин. 

Коли завдання виконане, вчитель дає групам ще 10 хвилин і пропонує провести репетицію постановки. Учитель переконує учасників у тому, що якість дії не має значення, вони просто повинні представити ситуацію таким чином, щоб інші змогли зрозуміти, про що йдеться: що це за конфлікт, як він протікав і як вирішувався. 

Після того, як маленькі п'єси готові до виконання, вчитель запрошує учнів зайняти свої міста – кожен сідає так, щоб «сцена» була перед ним. Розпочинається показ. Після закінчення кожної п'єси, «зал» вітає «акторів» оплесками. 

Після показу кожної міні-вистави, учитель звертається із запитаннями до аудиторії:

- У чому полягає конфлікт?

- Які види насильства ви побачили?

- Чи конфлікт вирішився?

- Як би ви себе поводили на місці головного героя?

- Чи міг конфлікт бути вирішеним без застосування насильства?

На показ та обговорення кожної з вистав відводиться до 10 хвилин.

Коли всі вистави показані і обговорені, учитель підводить підсумки гри:

- Які є альтернативи насильницьким діям у конфлікті?

- Яку користь із побаченого ви винесли для себе?

Гра 2. Стоп-кадр

Кадр 1. Учитель просить учнів залишитися у групах попередньої гри і пропонує цим групам протягом 5 хвилин створити нерухоме зображення, стоп-кадр, який відтворить одне зі слів списку:

• виключення,

• агресія,

• сила,

• конфлікт,

• дискримінація.  

Потім кожна з груп представляє свій стоп-кадр. Після кожної «вистави», «глядачі» розповідають що вони об’єктивно побачили (наприклад: 5 осіб вказують пальцем на одну людину), а потім про те, як вони інтерпретують побачене (наприклад: ці 5 осіб висміють людину, на яку показують пальцем).

Кадр 2. Учитель пропонує групам повторити свій стоп-кадр. Але на цей раз учитель ходить повз зображень і торкається когось із групи. Коли це відбувається, члени групи повинні розповісти про свої відчуття у створеній ними ситуації.

Кадр 3. Учитель пропонує групам знову створити свою картинку, а потім просить змінити три речі в замороженім зображенні, які перетворять його з негативного в позитивне.

Учитель пропонує класу обговорення.

- Що змінилося і яким чином це трапилось?

- Наскільки реально досягнути позитивного типу поведінки у житті? 

Учні обговорюють, яким чином негативні типи поведінки можуть бути змінені або усунені.

Ця діяльність може бути введенням до роботи за методом форум-театру.